ўе п≥д час першого свого прињзду з  ињвського ун≥верситету молодий, енерг≥чнй ћихайло ƒрагоманов веде розмови про в≥дкритт¤ в р≥дному √ад¤ч≥ публ≥чноњ б≥бл≥отеки, ¤ка б продовжувала, актив≥зувала громадське житт¤ м≥ста ≥ округи. ÷ю благородну ≥дею п≥дтримали земл¤ки: письменник ≤ван Ѕ≥лик (≤.я.–уденко), брат ѕанаса ћирного, та поет, етнограф, просв≥титель —емен ћетлинський.

      “ак, в 1861 роц≥ в √ад¤ч≥ була заснована громадська б≥бл≥отека, ¤ка знаходилась на приватн≥й квартир≥ одного з њњ фундатора Ц л≥кар¤ „ерниша. ѕерш≥ книги, серед ¤ких були твори ћ.√огол¤, ќ.ѕушк≥на, Ђ обзарї “.√.Ўевченка, придбали на кошти виручен≥ в≥д аматорських вистав, концерт≥в. Ќадходили також пер≥одичн≥ виданн¤: –уський вестник, —овременник, ќтечественные записки, ¬естник ≈вропы, ћысль та ≥н










       нижковий фонд поповнювавс¤ ≥ за рахунок пожертвувань почесних член≥в б≥бл≥отеки: —оф≥њ ѕивоваровоњ ѕетра ≤ваненка , брат≥в ќлекс≥¤ ≥ ѕавла ‘едорович≥в, √ригор≥¤ ¬ол¤нського, ѕавла —то¤нова та ≥н.  ористуванн¤ б≥бл≥отекою було платне (3 крб. на р≥к). „итачами (п≥дписчиками) в основному були люди заможн≥. ¬ списах читач≥в за 1887 р≥к числитьс¤ ≥ ™лизавета ≤ван≥вна ƒрагоманова, бабус¤ Ћес≥ ”крањнки, бувала в б≥бл≥отец≥ ≥ сама Ћес¤.
       ÷≥ та ≥нш≥ важлив≥ факти з ≥стор≥њ б≥бл≥отеки в≥д самих виток≥в ми знаходимо в творах в≥домих письменник≥в, зокрема ѕанаса ћирного, ќлени ѕч≥лки, Ћес≥ ”крањнки, з њх листуванн¤ з передовою ≥нтел≥генц≥Їю.
       ј ск≥льки безц≥нноњ ≥нформац≥њ можна в≥днайти у Ђ«в≥т≥ї, складеному б≥бл≥отекарем ћиколою ќлександровичем Ќемировим, датованому 1888 роком. ÷е справжн¤ св¤тин¤, ¤ку прац≥вники б≥бл≥отеки збер≥гають ось вже багато рок≥в.


      Ќевичерпним джерелом нових в≥домостей про ≥стор≥ю б≥бл≥отеки Ї видруки нашоњ в≥домоњ земл¤чки √алини —емен≥вни ƒейни Ц знаного ≥ авторитетного досл≥дника ≥ попул¤ризатора ≥сторичноњ, л≥тературноњ, науковоњ ≥ художньоњ спадщини родини ƒрагоманових, краЇзнавц¤, л≥тературознавц¤ ѕ.ѕ.Ѕойка. ћи пишаЇмос¤ тим, що славний ƒрагоман≥вський р≥д маЇ гад¤цьк≥ корен≥, що саме гад¤цька земл¤ дала ”крањн≥ ≥ св≥тов≥ безм≥рно талановитого ф≥лософа, ≥сторика, публ≥циста, людину енциклопедичних знань ≥ широких демократичних погл¤д≥в ћихайла ѕетровича ƒрагоманова; письменницю, прогресивного громадського д≥¤ча, автора високодуховних переклад≥в украњнською мовою твор≥ класик≥в св≥товоњ л≥тератури, в≥рного служител¤ справи розвитку р≥дноњ мови ≥ л≥тератури ќлену ѕч≥лку.

      √ад¤чани по праву вважають своЇю земл¤чкою ≥ ген≥альну Ћесю ”крањнку, ¤ка б≥льше дес¤ти рок≥в в≥дв≥дувала наше м≥сто. “ут, у «еленому √аю, де щовесни бу¤Ї розмањтий килим первоцв≥ту та р¤сту, серед в≥ков≥чних дуб≥в, Ћес¤ жила ≥ писала своњ твори, тут зустр≥лас¤ вона з в≥домими, дорогими њњ серцю людьми. ≤ кожен з цих великих людей по-своЇму долучивс¤ до ≥стор≥њ √ад¤цькоњ книгозб≥рн≥. Ќа 1917 р≥к книжковий фонд б≥бл≥отеки нал≥чувавт8 тис. книг, обслуговувалось 200 читач≥в. ¬ 1918 роц≥ було утворено пов≥тову б≥бл≥отеку ≥ вз¤то њњ на державне утриманн¤ .

      ¬ пер≥од окупац≥њ √ад¤ча н≥мецько-фашистськ≥ загарбники перетворили прим≥щенн¤ б≥бл≥отеки на конюшню, а книги викинули на подв≥рТ¤. «нищено було близько 12 тис. книг. ≤з спогад≥в жительки м≥ста –.Ѕлюменкрану: ЂЕ¤ з болем в серц≥ дивилас¤ , ¤к фашистськ≥ зв≥р≥ кидали в ос≥нню гр¤зь скарбницю б≥бл≥отеки Ц книги, ¤к≥ були дл¤ нас св¤тинею ≥ горд≥стю. ќгл¤даючись ≥ ховаючись в≥д н≥мц≥в, д≥ти п≥дбирали викинут≥ книги з над≥Їю повернути њх в б≥бл≥отеку п≥сл¤ в≥йниї (Ѕуд≥вник соц≥ал≥зму, 18 липн¤ 1948р.)
      ƒ¤куючи в≥дважним гад¤чанам, частину книжкового фонду б≥бл≥отеки вдалос¤ вр¤тувати, а б≥бл≥отекар –убан ћикола ≤ванович вноч≥ перев≥з њх в≥зком в м≥ську 8-р≥чну школу в район≥ «а¤ру.

      «авд¤ки п≥клуванню м≥сцевоњ влади та ентуз≥азму б≥бл≥отечних прац≥вник≥в вже з перших дн≥в визволенн¤ √ад¤ча б≥бл≥отека почала працювати. «ав≥дуючим призначили ћ.≤.–убана.
      « 1946 по 1970 р≥к районну б≥бл≥отеку очолюЇ “улюпа ёр≥й «≥нов≥йович, учасник в≥йни. Ѕ≥бл≥отека проводить зм≥стовну роботу по попул¤ризац≥њ книги серед населенн¤ району. ѕрац≥вник б≥бл≥отеки обовТ¤зково входив до складу аг≥ткультбригади, проводив в пол≥ серед колгоспник≥в голосн≥ читки, бес≥ди.
       ¬ альбом≥ Ђ« ≥стор≥њ √ад¤цькоњ б≥бл≥отекиї збер≥гаЇтьс¤ почесна грамота ÷  профсп≥лки прац≥вник≥в пол≥тосв≥тн≥х установ ”–—– за 1947 р≥к.
      ¬ 1948 роц≥ б≥бл≥отец≥ було присвоЇно ≥мТ¤ Ћес≥ ”крањнки, ¤ке вона з горд≥стю носить ≥ донин≥. ¬ читальному зал≥ створений куточок ген≥альноњ поетеси, де з≥браний матер≥ал про њњ житт¤ ≥ творч≥сть, перебуванн¤ в нашому м≥ст≥.
      Ќа вимогу часу та дл¤ ефективн≥шого обслуговуванн¤ читач≥в в 1978 роц≥ була проведена централ≥зац≥¤ б≥бл≥отек району. ƒиректором √ад¤цькоњ ÷Ѕ— призначаЇтьс¤ –агул≥н ¬.¬., ¤кий працюЇ на ц≥й посад≥ до1987 року..

      ћайже 25 рок≥в б≥бл≥отечну систему в район≥ очолювала Ћ.ќ.Ќазимко.
      √ад¤цька центральна б≥бл≥отека ≥м..Ћ.”крањнки сьогодн≥ - ≥нформац≥йно-осв≥тн≥й, культурно-виховний, просв≥тницький, дозв≥лЇвий заклад. Ѕ≥бл≥отека обслуговуЇ 4700 читач≥в, видаЇ њм 94 тис. прим. твор≥в друку, передплачуЇ 88 назв пер≥одичних видань.. —юди йдуть за ц≥кавою книгою, потр≥бною ≥нформац≥Їю, за слушною порадою чи просто приЇмно посп≥лкуватис¤.

      ѕремудросте земна, б≥бл≥отеко!
       ¬≥ват тоб≥, хранителько св¤та.
      ƒо тебе йдуть ≥ зблизька, ≥ здалека,
      ўоб почерпнуть в≥д тебе лиш добра.

      ј за дверима цього живого храму душ≥ й науки на вас чекаЇ б≥бл≥отекар, той, хто даруЇ люд¤м в≥чну мудр≥сть книг. “ож, ¤к записано в стародавньому трактат≥, в≥ддамо д¤ку тому, хто допом≥г нам легко пройти кр≥зь складний лаб≥ринт книг.
       ѕрац≥вники б≥бл≥отеки Ц справжн≥ майстри своЇњ справи, ентуз≥асти, вони старанно, творчо в≥днос¤тьс¤ до улюбленоњ роботи. як результат Ц дбайливо ≥ профес≥йно скомплектований книжковий фонд (56280 екз.), безл≥ч написаних сценар≥њв та проведених л≥тературно-музичних св¤т, вечор≥в, зустр≥чей, дискус≥й, урок≥в народознавства, б≥бл≥ограф≥чних огл¤д≥в л≥тератури, орган≥зованих книжкових виставок, перегл¤д≥в л≥тератури.
      ’тось ≥з мудрих сказав: ЂЅ≥бл≥отекар Ц це не профес≥¤, це стан душ≥ї. як≥ влучн≥ слова!
      Ѕ≥льше 20 рок≥в д≥Ї при б≥бл≥отец≥ народознавчий клуб ЂЅерегин¤ї (1992р.) зм≥ст роботи ¤кого Ц попул¤ризац≥¤ л≥тератури про ≥сторичне минуле ”крањни, народн≥ св¤та, традиц≥њ. ¬ цьому роц≥ зас≥данн¤ клубу були присв¤чен≥ 140-р≥ччю з дн¤ народженн¤ Ћес≥ ”крањнки, ћ≥жнародного дню р≥дноњ мови, ¬еликодню, ћ≥жнародного дню матер≥ та ≥н.
       ористуЇтьс¤ попул¤рн≥стю ≥нтелектуальний клуб Ђѕальм≥раї, ¤кий ось вже 16 рок≥в збираЇ в б≥бл≥отец≥ любител≥в ≥нтелектуальних ≥гор.
      ¬ажливою под≥Їю дл¤ б≥бл≥отеки стало в≥дкритт¤ в 2007 роц≥ ≤нтернет-центру, завд¤ки спри¤нню посольства —Ўј в ”крањн≥ в рамках реал≥зац≥њ проекту Ђ≤нтернет дл¤ читач≥в публ≥чних б≥бл≥отекї. ¬≥дтод≥ наш≥ користувач≥ ≥ вс≥ бажаюч≥ жител≥ м≥ста ≥ району можуть долучитис¤ до св≥тових ≥нформац≥йних ресурс≥в. ¬≥дчутну допомогу надаЇ ≤нтернет-центр учн¤м, студентам, д≥т¤м з обмеженими ф≥зичними можливост¤ми.
      ј в цьому роц≥, 2011 роц≥, ще чотири б≥бл≥отеки √ад¤цькоњ –÷Ѕ— (б≥бл≥отека дл¤ д≥тей, Ћютенська, ѕ.–оменська, —арська с≥льськ≥ б≥бл≥отеки) стали переможц¤ми другого раунду конкурсу Ђќрган≥зац≥¤ нових б≥бл≥отечних послуг з використанн¤м в≥льного доступу до ≤нтернетуї в рамках програми ЂЅ≥бл≥ом≥стї.≤ незабаром згадан≥ б≥бл≥отеки теж зможуть надавати ≤нтернет-послуги.
      Ќайб≥льша ц≥нн≥сть б≥бл≥отеки Ц це њњ читач≥. ¬≥драдно, що серед них Ї багато справжн≥х друз≥в б≥бл≥отеки, ¤к≥ в м≥ру своњх можливостей беруть участь в пост≥йно д≥юч≥й акц≥њ Ђѕодаруй б≥бл≥отец≥ книгуї. ƒ¤куючи цим любител¤м книги, фонд б≥бл≥отеки поповнивс¤ ц≥нними, необх≥дними виданн¤ми.
      Ќапередодн≥ 150-л≥тнього юв≥лею б≥бл≥отеки ≥м..Ћес≥ ”крањнки ми з вд¤чн≥стю згадуЇмо тих, хто присв¤тив б≥бл≥отечн≥й справ≥ усе своЇ житт¤, хто багато рок≥в тому переступив пор≥г б≥бл≥отеки ≥ залишила назавжди в н≥й своЇ серце, дл¤ кого б≥бл≥отечна справа стала покликанн¤м. ÷е наш≥ ветерани.
      „есть ≥ хвала њм за подвижництво, за працю, в≥ддан≥сть справ≥, ¤к≥й служили серцем ≥ душею.
      ј нам продовжувати њхню справу, нести люд¤м знанн¤, нести правду в житт¤, св¤т≥сть Ц в душ≥.

      Ќе оминайте наш пор≥г,
      Ѕер≥ть скарби нетл≥нн≥ в руки,
      Ќема прекрасн≥ших дор≥г,
      Ќ≥ж в цей вселюдський храм науки.

      ќ.¬. расюк       в.о.директора √ад¤цькоњ районноњ ÷Ѕ—